6 березня 2025 року Європейська Рада (найвищий рівень керівних структур ЄС) зібралася в Брюсселі на надзвичайний саміт для вирішення загострення занепокоєння щодо безпеки, спричиненого триваючим конфліктом в Україні та останніми змінами у зовнішній політиці США. Кульмінацією саміту стало прийняття двох ключових рішень: історична угода про збільшення витрат на оборону в Європейському Союзі; а також ухвалення заяви EUCO 10/25, яка окреслює подальшу підтримку ЄС з боку України та встановлює параметри для потенційних мирних переговорів.
Історичне збільшення витрат на оборону
У знаковому кроку всі 27 держав-членів ЄС одностайно погодилися послабити існуючі бюджетні обмеження, щоб сприяти значному збільшенню витрат на оборону. Це рішення узгоджується з ініціативою «ReArm Europe», запропонованою президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка спрямована на мобілізацію до 800 мільярдів євро для підвищення обороноздатності ЄС.
Пакет у 800 мільярдів євро складається з кількох компонентів, у тому числі 150 мільярдів євро у вигляді кредитів, призначених для спільної закупівлі оборонного обладнання. Очікується, що решта 650 мільярдів євро буде результатом призупинення певних бюджетних правил ЄС, що дозволить державам-членам збільшувати свої оборонні бюджети протягом наступних чотирьох років.
Ця ескалація підвищить загальні витрати ЄС на оборону з поточних 326 мільярдів євро до приблизно 1,126 трильйона євро, що значно перевищить оборонний бюджет Сполучених Штатів на 2023 рік у 820 мільярдів доларів. У поєднанні з витратами на оборону Сполученого Королівства у розмірі 53,9 мільярда фунтів стерлінгів (які Сполучене Королівство нещодавно пообіцяла збільшити ще на 0,2% ВВП) і 44,3 мільярда доларів Туреччини, сукупні військові витрати європейських країн, які підтримують Україну, значно перевищать витрати Сполучених Штатів. У цьому контексті варто зазначити, що нещодавно повідомлялося, що Туреччина, друга за чисельністю військова сила НАТО, буде готова надіслати війська в Україну «якщо буде така потреба». Це вирівнює Туреччину в європейському таборі на противагу Сполученим Штатам, які поки що виключають перспективу введення військ в Україну.
Ключові положення EUCO 10/25
Заява EUCO 10/25 підтверджує непохитну підтримку Європейським Союзом України перед обличчям триваючої російської агресії. У документі наголошується на зобов’язанні ЄС збільшити військову допомогу Україні та визначаються принципи, якими керуватимуться будь-які майбутні мирні переговори чи переговори про припинення вогню. Ці принципи включають збереження суверенітету та територіальної цілісності України, виведення російських військ з окупованих територій та створення основи для постконфліктної реконструкції.
Хоча заява отримала переважну підтримку, її підтримали 26 із 27 держав-членів. Незважаючи на те, що незгодна нація офіційно не розголошується, багато припускають, що це Угорщина, враховуючи триваючий незалежний діалог прем’єр-міністра Віктора Орбана з Москвою.
Наслідки позиції Угорщини
Небажання Угорщини схвалити EUCO 10/25 створює виклик для єдиної позиції ЄС щодо України. Однак Європейський Союз має механізми продовжувати підтримувати Україну, незважаючи на незгоду окремих країн-членів. Розширена співпраця між бажаючими державами-членами, використання системи постійного структурованого співробітництва (PESCO) і співпраця з союзниками по НАТО можуть забезпечити постійну допомогу Україні.
Правова база та бюджетні коригування
Рішення послабити бюджетні обмеження ЄС передбачає тимчасове призупинення певних фіскальних правил, таких як Пакт стабільності та зростання, який традиційно обмежує дефіцит бюджету та рівень боргу країн-членів. Це призупинення дає країнам можливість збільшувати витрати на оборону, не порушуючи фіскальних правил ЄС. За оцінками Європейської комісії, це пом’якшення може отримати приблизно 650 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років, значно зміцнивши оборонну позицію ЄС.
Розподіл збільшених витрат на оборону
Очікується, що розподіл прогнозованого збільшення витрат на оборону на 800 мільярдів євро буде відрізнятися між державами-членами, відображаючи їхні індивідуальні потреби безпеки та економічні можливості. Наприклад, Данія планує збільшити витрати на оборону до 3% ВВП, тоді як Естонія та Латвія мають на меті перевищити 4% до 2026 року. Франція також сигналізувала про готовність розгорнути в Україні сухопутні війська, якщо це необхідно, підкреслюючи свою відданість регіональній безпеці. Сполучене Королівство зробило те саме.
Зміна динаміки глобальної оборони
Істотне збільшення оборонного бюджету Європи означає кардинальний зсув у глобальній військовій динаміці. Оскільки витрати ЄС на оборону потенційно перевищують витрати Сполучених Штатів, Європа готова взяти на себе більш помітну роль у справах глобальної безпеки. Однак важливо зазначити, що США мають більшу постійну військову силу та розгалужену оборонну інфраструктуру. Отже, Європі може знадобитися час, щоб перетворити збільшення фінансових зобов’язань у посилення військового потенціалу.
Вплив на участь США в Україні
Недавнє призупинення адміністрацією США військової допомоги та обміну розвідувальними даними з Україною спонукало європейські країни переглянути свої оборонні стратегії. Рішення ЄС збільшити витрати на оборону відображає рішучість підтримувати Україну незалежно, потенційно зменшуючи вплив США на майбутні мирні переговори. Такий розвиток подій може призвести до більш автономної європейської оборонної політики, узгоджуючи її з давніми дискусіями щодо стратегічної автономії в ЄС.
Переорієнтація глобальних військових можливостей
Рішення Європейської Ради від 6 березня 2025 року знаменують переломний момент у підході ЄС до колективної оборони та його підтримці України. Суттєво збільшуючи витрати на оборону та підтверджуючи відданість суверенітету України, ЄС робить рішучі кроки для посилення своїх можливостей безпеки та утвердження своєї ролі на глобальній арені. Незважаючи на те, що виклики залишаються, включно з потенціалом внутрішньої незгоди та необхідністю ефективного впровадження, ці заходи підкреслюють рішучість Європи протистояти загрозам безпеці, що виникають, і конструктивно сприяти розв’язанню конфлікту в Україні.