Політична динаміка між Сполученими Штатами та Україною нещодавно відзначалася загостренням напруженості, особливо очевидною під час зустрічі президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського 28 лютого 2025 року. Ця зустріч, спрямована на зміцнення двосторонньої співпраці, натомість підкреслила крихкість їхнього альянсу в умовах триваючого конфлікту з Росією.
Атмосфера перед зустріччю
За кілька днів до зустрічі обидва лідери обмінялися гострими зауваженнями. Президент Трамп під час імпровізованої прес-конференції в Мар-а-Лаго припустив, що президент Зеленський несе відповідальність за ескалацію напруженості з Росією, заявивши, що Україна «грає в азартну гру з Третьою світовою війною». Ці коментарі задають суперечливий тон їхнім майбутнім дискусіям.
Зустріч 28 лютого
Початкові формальності зустрічі видалися сердечними; однак невдовзі спливла основна напруга. Критика президента Трампа щодо вбрання президента Зеленського, яка свідчить про відсутність поваги до дипломатичних норм, натякала на глибші розбіжності. За закритими дверима дискусії, як повідомляється, загострилися, кульмінацією стала прес-конференція, яка відзначалася явною напругою між президентом Трампом, президентом Зеленським і віце-президентом Дж. Д. Венсом.
Під час прес-конференції президент Трамп звинуватив Україну в «ігрових іграх із Третьою світовою війною» та припустив, що підтримка США може зменшитися, якщо Україна більш серйозно не прагне миру. Президент Зеленський, помітно розчарований, відстоював позицію своєї нації, наголошуючи на суверенітеті та праві України на самооборону. Зауваження віце-президента Венса ще більше ускладнили дискурс, оскільки він, здавалося, став на бік критичної позиції президента Трампа, що призвело до відчутного відчуття роз’єднаності.
Контраст із відносинами Великобританії
Ця напружена взаємодія різко контрастувала з дружньою зустріччю між президентом Трампом і британським прем’єр-міністром сером Кіром Стармером всього за день до цього. Їхні дискусії продемонстрували єдиний фронт щодо підтримки України, причому прем’єр-міністр Стармер наголосив на важливості не винагороджувати російську агресію та виступав за продовження допомоги Україні. Цей консенсус підкреслив розбіжність у підходах адміністрації США до безпосередньої взаємодії з українським керівництвом.
Розірвана угода
Важливим предметом розбіжностей стала раптова зупинка раніше укладеної угоди щодо розробки українських дорогоцінних металів. Незважаючи на попередній консенсус, адміністрація Трампа наполягла на перегляді переговорів, що призвело до порожнього конференц-залу, де мало відбутися підписання. Такий розвиток подій не тільки спричинив напруження дипломатичних відносин, але й сигналізував про можливі зміни в політиці США щодо України.
Європейська відповідь
Після цього європейські лідери підтвердили свою відданість Україні. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив на готовності Європи підтримати Україну, навіть якщо підтримка США коливається. Така позиція підкреслила стратегічний інтерес Європи у протидії російському впливу та підкреслила потенціал більш помітної ролі Європи в конфлікті.
Стратегічні наслідки
США зберігають значну військову присутність у Польщі, включаючи війська, бронетехніку та ракетні системи, як засіб стримування російської експансії. Зауваження прем’єр-міністра Туска підкреслили взаємопов’язаність інтересів безпеки США та Європи. Зменшення прихильності США до України може ненавмисно посилити російську агресію, дестабілізуючи Східну Європу та кинувши виклик системі колективної безпеки НАТО.
Висновок
Недавні розбіжності між президентами Трампом і Зеленським підкреслюють складність міжнародних альянсів і виклики, пов’язані з вирішенням багатогранних геополітичних конфліктів. Поки Європа демонструє єдину рішучість підтримати Україну, США стикаються з стратегічним рішенням: змінити свій підхід, щоб об’єднатися з союзниками, або ризикувати підірвати трансатлантичну єдність. У багатополярному світі, що стає все більш багатополярним, США повинні виважено орієнтуватися в цих викликах, щоб зберегти свій вплив і підтримати глобальну стабільність.