Російська кібервійна в українському конфлікті: інциденти, методи та заходи протидії

Російське вторгнення в Україну супроводжувалося широкомасштабними операціями кібервійни, націленими не лише на Україну, а й на її союзників. Ця кібердіяльність включала низку тактик, від руйнівних атак на критичну інфраструктуру до складних кампаній з дезінформації. У цій статті розглядаються задокументовані інциденти, застосовані технологічні методи, контрзаходи, розроблені у відповідь, і ширші наслідки для міжнародної динаміки кібербезпеки.

Задокументовані великі випадки кібервійни в контексті конфлікту

1. Кібератаки на українські урядові сайти в січні 2022 року: 14 січня 2022 року понад десяток українських урядових сайтів, у тому числі Міністерства закордонних справ і Кабінету Міністрів, були виведені з ладу в результаті скоординованої кібератаки.

2. Грудень 2023 р. Атака на російську водоканалу: у відповідь на попередні кібератаки українські державні хакери атакували найбільшу російську водоканальну установку, зашифрувавши понад 6000 комп’ютерів і видаливши понад 50 терабайт даних.

3. Кампанія бомбардування посилок у Європі (літо 2024 року): замасковані під партії масажних подушок, підробленої косметики та секс-іграшок, бомби посилок підірвали на кур’єрських складах у Великій Британії, Німеччині та Польщі. Розслідування пов’язувало ці атаки з російськими оперативниками, які мали на меті перевірити методи нападу на трансатлантичні вантажні рейси.

4. Шпигунство підводної інфраструктури у водах Великобританії: російські сенсорні пристрої були виявлені поблизу критичної інфраструктури морського дна Великобританії, що вказує на спроби відстежувати та потенційно диверсувати підводні кабелі зв’язку та енергетичні трубопроводи. Російські шпигунські датчики також були знайдені в британських водах або навіть викинуті на британські пляжі; Вважається, що вони спрямовані на моніторинг пересування британських підводних човнів класу Vanguard, які несуть балістичні ракети з підводних човнів, оснащені багаторазовими боєголовками, ядерним засобом стримування Сполученого Королівства.

5. Російська кібератака на «Київстар» (грудень 2024 року): «Київстар» є основним оператором мобільного зв’язку в Україні, і російська кібератака зруйнувала всю мережу, відтворивши мобільні телефони, зокрема передачу даних. У деяких випадках повне відновлення мережі займало до двох тижнів.

Застосовувані технологічні методи

Російські кібероперації використовували суміш кібертехнічних і кіберпсихологічних тактик:

• Кібертехнічні операції: вони включають розгортання зловмисного програмного забезпечення для порушення роботи критичної інфраструктури, як це видно з атак на українські урядові системи. Такі методи, як фішинг (спонукання користувачів технологій натискати посилання, які встановлюють шкідливе програмне забезпечення на їхні пристрої), розподілені атаки на відмову в обслуговуванні (DDoS) (заповнення цільового пристрою або сервера надмірною кількістю запитів, переведення його в автономний режим) і використання розширених постійних загроз (APT, коли зловмисник отримує непомічений неавторизований доступ до сервера та використовує його для збору даних або встановлення зловмисне програмне забезпечення на підключених пристроях).

• Кіберпсихологічні операції: спрямовані на вплив на громадське сприйняття та розсіяння розбрату, ці операції включають кампанії з дезінформації та маніпуляції наративами соціальних мереж. Агентство інтернет-досліджень (IRA) у Санкт-Петербурзі (у якому працює щонайменше 1000 осіб – офіційно ліквідоване, але все ще має офіси в кількох місцях у Санкт-Петербурзі, а також у Москві) зіграло важливу роль у таких зусиллях, особливо втручаючись у закордонні вибори та громадську думку.

Російська інфраструктура кібервійни та інвестиції

Можливості Росії в веденні кібервійни підтримують різні державні організації:

• Агентство Інтернет-досліджень (IRA): зі штаб-квартирою в Санкт-Петербурзі, IRA займається онлайн-пропагандою та операціями впливу від імені російських інтересів. Він був формально розпущений у липні 2023 року, але продовжує діяти таємно.

• Підрозділи військової розвідки: такі підрозділи, як підрозділ 29155 ГРУ (відділ російської військової розвідки, яка швидко зростає), були причетні до кібер- та гібридних операцій, спрямованих проти інтересів Заходу.

У фінансовому плані російський ринок кібербезпеки, за прогнозами, досягне 3,78 мільярда доларів США у 2025 році, що відображатиме значні інвестиції як у оборонні, так і в наступальні кіберпотенціали.

Контрзаходи та оборонні інвестиції

У відповідь на російські кіберзагрози Україна та її союзники виступили з кількома ініціативами:

• Покращений кіберзахист: НАТО посилила обмін розвідданими, провела спільні навчання та зміцнила механізми кіберзахисту для захисту критичної інфраструктури.

• Створення лабораторій кібербезпеки: Сполучене Королівство, лідер у цій галузі, оголосило про створення лабораторії, зосередженої на протидії російським кіберзагрозам, зокрема тим, які пов’язані зі штучним інтелектом.

• Міжнародні судові дії: Міжнародний кримінальний суд розслідує російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як потенційні військові злочини, що є прецедентом у міжнародному праві.

Кібернаступи України та союзників

Україна проводила кібероперації проти російських цілей, включаючи атаку на російську водоканальну компанію в грудні 2023 року. Хоча конкретні деталі часто засекречуються, ці дії вказують на можливість застосування кіберзаходів у відповідь. Країни-союзники також брали участь у кіберопераціях, щоб перешкодити діяльності Росії, прикладом чого стали дії Кіберкомандування США проти ІРА під час проміжних виборів 2018 року.

Координація між західними державами

Ефективна протидія кібервійні потребує скоординованих зусиль західних країн. Незважаючи на те, що НАТО вжило заходів для уніфікації відповідей, проблеми в досягненні безперебійної співпраці залишаються. Останні звіти свідчать про напругу в кіберпідтримці України, підкреслюючи необхідність постійних і комплексних зусиль.

Наступальні кібероперації: стратегічні дебати

Рішення брати участь у наступальних кіберопераціях проти російських організацій передбачає складні стратегічні міркування. Хоча такі дії можуть порушити військовий і промисловий потенціал Росії, вони також загрожують ескалацією кіберконфліктів. Нещодавні зміни в політиці, включаючи призупинення певних кібератак США проти Росії в рамках схеми стимулювання, щоб залучити Росію до столу переговорів у переговорах про припинення вогню, відображають тонкі дебати навколо наступальних кіберстратегій.

Порівняльна оцінка кіберможливостей

Оцінка відносної переваги можливостей ведення кібервійни між Росією та західними країнами є складною через таємний характер кібероперацій. Росія продемонструвала складні наступальні можливості, але західні країни через такі альянси, як НАТО, вклали значні кошти в оборонні та наступальні кіберстратегії. Ефективність цих заходів залежить від координації, технологічних інновацій і адаптивних стратегій.

Підсумовуючи, кібернетичний вимір російсько-українського конфлікту підкреслює еволюцію сучасної війни. Постійні інвестиції в кібербезпеку, міжнародну співпрацю та стратегічні політичні рішення є обов’язковими для пом’якшення загроз і підтримки глобальної стабільності.