Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, відомий всім в Україні як ТЦК, є органом обов’язкового призову українських чоловіків бойового віку. Усі українці-чоловіки віком від 25 до 60 років підлягають обов’язковому призову. ТЦК працюють майже в усіх містах України, хоча в одних їх присутність більш помітна, ніж в інших. Вони фактично є філією Міністерства оборони України та діють окремо від інших українських державних установ.
В принципі, правила призову прості, якщо ви чоловік придатного віку, ви підлягаєте призову, якщо ви не зареєструвалися в ТЦК і не подали заяву та отримали згоду на одне з різних звільнень або відстрочок. Заявки подаються через державний портал під назвою «Дію», який є додатком на мобільних телефонах українців, який зберігає копії всіх документів громадян України, включно з посвідками особи, військовим обліком і військовими звільненнями, фактично замінюючи попередню систему українських «внутрішніх паспортів», яка була пережитком радянської доби. Існує кілька винятків і відстрочок, хоча спосіб їх застосування не завжди відповідає закону, як зазначено в законодавчих актах, і правила постійно змінюються; серйозна зміна була внесена в травні 2024 року, коли всі чоловіки призовного віку мали стати на облік у ТЦК, хоча насправді є підозри, що це зробила лише відносно невелика частка населення.
Першим виключенням є визнання військово-лікарською комісією особи непридатною до військової служби. Це включає серйозні фізичні та психологічні стани, і необхідні документальні підтвердження від кваліфікованого практикуючого лікаря. Особа, придатна до військової служби, може бути зобов'язана пройти медичний огляд військово-медичної служби. Людині з підтвердженою інвалідністю, яка звільняє її від військової служби, також дозволяється покинути країну разом із родичем, тоді як чоловікам віком від 18 до 60 років це зазвичай не дозволяється. Через стигматизацію, яка панує в Україні щодо психіатричної допомоги та прийому психіатричних препаратів, ряд людей, які можуть бути справді непридатними для служби, часто не підпадають під дію цього звільнення. Психіатри, як правило, доступні лише в приватному порядку в Україні, за винятком виняткових випадків, і люди можуть бути не в змозі дозволити собі психіатричне лікування (хоча воно не дороге). Другий виняток стосується осіб, які мають трьох або більше утриманців віком до 18 років, тому подружні пари почали народжувати дітей.
Третій виняток — для чоловіків, які утримують дитину з серйозною інвалідністю; необхідно надати документальне підтвердження від відповідного лікаря. Четверте звільнення для чоловіків, які є прийомними батьками або батьками-вихователями дітей-сиріт віком до 18 років. П’яте звільнення для чоловіків, які є «постійними опікунами» осіб з серйозними вадами. Шосте звільнення стосується депутатів (тобто членів законодавчих органів), що спричинило низку випадків купівлі людей посадами в законодавчих органах (дуже дорогий варіант досягнення звільнення). Шостий – це співробітники сил міліції та інших пов’язаних з ними органів національної безпеки або правоохоронних органів (таких як СБУ, Служба державної безпеки України). Шостий виняток — це студенти денної форми навчання, через що багато людей записуються на аспірантуру (де офіційні обов’язки відвідування лекцій тощо мінімальні) — якщо ви можете собі це дозволити, бо місця на аспірантурі продаються. Сьома пільга – для працівників наукових вищих навчальних закладів.
Восьмий виняток — для осіб, близькі родичі яких загинули або пропали безвісти під час воєнних дій. Дев’яте звільнення стосується осіб певних професій, необхідних для функціонування цивільного суспільства, наприклад, працівників Української залізниці.
Існує звільнення для осіб, які подали заяву про альтернативну військову службу, хоча українське законодавство визначає, що відмова від військової служби та релігійні переконання не є підставою для звільнення від призову. Однак на практиці такі особи можуть або не можуть подати заяву на альтернативну службу, тобто на невійськові посади, що підтримують військових, які не передбачають необхідності вбивати людей. Українські суди, схоже, розділилися щодо того, чи мають такі групи, як Свідки Єгови, право подавати заяву на альтернативну службу. Проти деяких людей, які намагалися подати документи на альтернативну службу на цих підставах, порушували кримінальні справи за ухилення від призову; існує розгорнута система кримінального законодавства, яка карає за ухилення від призову у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Стільки про законодавчу базу, яка регулює право на призов. На практиці, у міру того, як триває війна, все менше чоловіків з’являються на військову службу, добровільно чи іншим чином, і вони ухиляються від призову та не дотримуються процедур подачі заяв про звільнення від призову. У результаті ТЦК почав зупиняти чоловіків на вулицях або на блокпостах і вимагати у них документи та довідки про звільнення. Зауважте, що робота в громадських організаціях не вважається звільненням від призову, якщо робота не була прийнята як альтернативна служба або підпадає під одну з категорій професій, які звільняють чоловіка від призову.
Були випадки, коли давали або намагалися дати хабарі, щоб порушити ці правила та отримати відповідні винятки; внаслідок цього кілька військових було ув’язнено, і хабарництво більше не здається практичним способом уникнення призову. Принаймні, різко зросла ціна за звільнення від призову.
ТЦК свого часу мав програму зупинки та опитування людей на вулиці, або в київському метро, або в барах у великих містах, і вивозив їх, якщо у них не було відповідних документів. В одному випадку було сказано, що чоловіка завербували на вулиці в Києві, коли він вигулював собаку, і його собаку залишили бродити, а його відвезли прямо до призовної комісії, а потім до навчального центру. Схоже, що така практика викликала поганий розголос, і її кількість зменшилася. Натомість зараз працівники ТЦК встановлюють блокпости для транспорту, зупиняють людей на окремих відомих залізничних станціях, а також затримують людей, які не мають відповідних документів про звільнення, доставляючи їх безпосередньо до призовних пунктів, а потім на збори. Повідомлялося, що в окремих осіб відбирають мобільні телефони, і вони не мають можливості піти додому та зібрати особисті речі, а в деяких випадках навіть зв’язатися зі своїми сім’ями та повідомити їм, що вони призвані. Їм можуть дозволити один телефонний дзвінок, перш ніж у них заберуть мобільний телефон, а потім їх відправлять на базове навчання.
У зв’язку з цим страх перед ТЦК призвів до того, що кілька груп користувачів Telegram у різних містах повідомляли, де знаходяться блокпости ТЦК (часто на околицях міст), щоб можна було організувати міжміські поїздки без обов’язкового призову. СБУ проводила протидію цим групам, а організатори цих груп інколи потрапляли в юридичні труднощі. Тим не менш, ці групи продовжують існувати, і дуже багато чоловіків призовного віку використовують механізми такого роду, щоб мати можливість подорожувати і не бути призовним. Колись чоловіки призовного віку просто сиділи цілий день у дверях, щоб не ризикувати призовом. Зараз добре відомі ризики смерті та серйозних поранень у боях на передовій, і попередній ентузіазм українських чоловіків на початку війни щодо боротьби за свою країну зменшився, оскільки вони починають розуміти ризик смерті чи серйозних поранень і погані умови на передовій.
Якщо особу затримує ТЦК на блокпосту, її негайно відводять до призовної комісії та на збори, часто залишаючи автомобіль на узбіччі. Можливо, вони зможуть зателефонувати, щоб хтось приїхав забрати автомобіль.
Звичайна поліція, якщо зупиняє особу, наприклад, за порушення швидкості, перевірить документи чоловіка за допомогою системи Diyu, і якщо вони виявлять, що вони придатні для призову, вони можуть або не можуть передати відповідну особу до ТЦК. Бувають також випадки (хоча й набагато менші), коли люди відвідують державні установи з адміністративною метою, а чиновники, виявивши, що особа відповідає вимогам призову, викликають поліцію, яка затримує особу за ухилення від призову, а потім передає її до ТЦК. Повідомлення про ці випадки змусили людей взагалі уникати громадських та адміністративних установ.
Захисники цієї системи кажуть, що вона необхідна, тому що звичайні листи чи електронні повідомлення з наказом з’явитися до призовної комісії ігноруються, а тому людей, які підлягають призову, необхідно фізично затримувати. На практиці людей не перевіряють і не притягують до відповідальності за ухилення від призову, а просто призовують.
Також зросла кількість дезертирів. За загальним правилом, у всіх людей, які в’їжджають або виїжджають на вільні території Донецької області та Херсонської області автомобільним транспортом, перевіряють документи на наявність військовослужбовців ЗСУ з відповідними довідками про відпустку, які мають бути підписані командиром – усні дозволи на виїзд не приймаються. Довідки про відпустку можуть бути видані за медичними показаннями (особа настільки серйозно поранена, що потребує термінової медичної допомоги поза передовою) або відповідно до звичайних процедур для періодичної відпустки. Однак є способи обійти це, включаючи незаконні платежі та користування нерегулярними дорогами чи іншими способами.
Посилено систему запобігання дезертирству і щодо іноземних військовослужбовців ЗСУ, які раніше могли звільнитися з армії в будь-який момент, якщо не вели активних «бойових дій». Однак згідно зі змінами до законодавства від травня 2024 року всі іноземці, які вступають до лав Збройних сил України на будь-якій посаді, тепер повинні підписувати контракти про службу мінімум на шість місяців, протягом яких вони не мають права звільнятися. Якщо є підозри, що вони можуть звільнитися, їхню оплату можуть призупинити, щоб дати їм стимул залишитися та продовжувати боротися. Ці заходи були введені після того, як з’явилися повідомлення про жахливі умови в тренувальних таборах для іноземців і думка, що іноземців часто відправляють на деякі з найнебезпечніших ділянок лінії фронту. Схоже, що це призвело до різкого скорочення кількості іноземців, які підписують контракти для роботи в Збройних силах України.
Критика всієї цієї системи полягає в тому, що вона змушує воювати людей, які не хочуть і не готові вбивати; і ці люди навряд чи будуть ефективними солдатами. Вони можуть не відповідати необхідному порогу придатності для активних бойових дій, і це може поставити їх життя під більшу небезпеку, ніж досвідчених солдатів. Повідомляється, що середній вік українських військовослужбовців Збройних сил України становить 46 років. Очевидно, що є величезна кількість молодих українських чоловіків, які не бажають воювати і роблять усе можливе, щоб уникнути призову.
Жертвами, які ця війна завдає українським чоловікам, є величезні, і Україні не вистачає чоловіків. Росіяни, здається, втрачають навіть більшу кількість солдатів, ніж Збройні сили України, але їхня система є більш тоталітарною, і їм все ще вдається набирати солдатів добровільно через щедрі пакети пільг для їхніх сімей і з меншою кількістю публічної інформації в Росії про жахливі умови на передовій.
Заради чоловіків України та її активних воїнів, які виснажені надважкими бойовими умовами на лінії фронту, цю війну необхідно якнайшвидше завершити. Наявність величезної кількості чоловіків, які уникають закону та органів влади, а також тактику прес-груп, яку необхідно використовувати для підтримки чисельності військ, є небажаним, оскільки це зменшує верховенство закону, розколює сім’ї часто жорстоко (коли син чи брат просто не повертається додому, тому що його призвали) і розміщує на передовій людей, які не будуть ефективними солдатами, тому що вони не хочуть вбивати, або вони з інших причин не підходять для виконання обов’язків. фронтовиків. Було введено в дію методи, щоб спробувати відвернути призовників на ті ролі в армії, які їм підходять; Але факт залишається фактом: Україні потрібні піхотинці на передовій, і які б обіцянки не звучали, це найвірогідніше місце, де український чоловік опиниться після базової підготовки, якщо його призвуть.
Це важка і важка війна.
—-
Для отримання більш детальної інформації про призов, ухилення від призову та дезертирство дивіться детальні вказівки на веб-сайті британського уряду за адресою https://www.gov.uk/government/publications/ukraine-country-policy-and-information-notes/country-policy-and-information-note-military-service-ukraine-june-2022-accessible#General_exemptions