З моменту початкового введення санкцій Заходу після першого вторгнення Росії в Україну в 2014 році та їх значного розширення після повномасштабного вторгнення в 2022 році російська економіка стикається з дедалі більшим тиском. Ці санкції були спрямовані на ключові сектори, включаючи фінанси, енергетику та технології, і мали на меті обмежити здатність Росії підтримувати її військові зусилля. Хоча Кремль намагався пом’якшити наслідки цих санкцій шляхом економічної адаптації та союзів із незахідними країнами, довгострокові наслідки стають дедалі очевиднішими. Тут ми досліджуємо стан російської економіки під санкціями, зосереджуючись на девальвації валюти, виведенні іноземного бізнесу, фінансових обмеженнях, військових витратах і впливі на населення.
Девальвація валюти та падіння курсу рубля
Одним із найбільш безпосередніх наслідків санкцій Заходу для Росії стало знецінення російського рубля. Після анексії Криму в 2014 році рубль втратив майже половину своєї вартості щодо долара США. Хоча російському уряду вдалося тимчасово стабілізувати рубль за допомогою інтервенцій, вторгнення в Україну у 2022 році спровокувало чергове різке падіння. Із запровадженням жорсткіших санкцій, включаючи заморожування російських іноземних резервів, що зберігаються в західних банках, рубль зіткнувся з надзвичайною волатильністю.
На початку 2022 року російський Центробанк вжив екстрених заходів, зокрема підвищив відсоткові ставки до 20% і запровадив контроль за експортом капіталу для стабілізації рубля. Однак, оскільки санкції тривали, рубль продовжував падати, відображаючи глибокі структурні недоліки. До 2024 року валюта значно знецінилася по відношенню до долара, що призвело до зростання інфляції, особливо щодо імпортних товарів, і зниження купівельної спроможності пересічних росіян.
Виведення іноземного бізнесу та економічна ізоляція
Масовий відхід західного бізнесу з Росії глибоко вплинув на економіку країни. Великі транснаціональні корпорації, включаючи McDonald's, Apple і BP, припинили діяльність в Росії, або продавши свої активи в збиток, або повністю пішли з ринку. Це відкликання порушило ланцюжки поставок, призвело до масової втрати робочих місць і позбавило Росію інвестицій і технологічного прогресу.
Російський уряд намагався заповнити прогалини, залишені західним бізнесом, за допомогою вітчизняних замінників та імпорту з Китаю, Індії та інших держав, що не приєдналися. Однак цей перехід був далеко не гладким. Багато товарів російського виробництва нижчої якості порівняно з їх західними аналогами, а залежність від Китаю створила нові вразливі місця, зокрема надмірну залежність від китайських платіжних систем і промислових товарів.
Виключення з SWIFT і фінансові обмеження
Однією з найстрашніших фінансових санкцій, накладених на Росію, було її часткове вилучення з міжнародної платіжної системи SWIFT, що значно ускладнило її здатність здійснювати транскордонні операції. Цей захід змусив Росію розвивати альтернативні платіжні мережі, включаючи вітчизняну систему SPFS і китайську CIPS, але вони залишаються неадекватними замінниками глобальної банківської мережі.
Без доступу до SWIFT російським банкам важко обробляти транзакції із західними країнами, що ускладнює отримання платежів за експорт енергоносіїв або оплату імпортних товарів. Хоча деякі обхідні шляхи були знайдені через посередників у Туреччині, ОАЕ та Китаї, ці рішення залишаються дорогими та неефективними. Ця фінансова ізоляція обмежила доступ Росії до світових ринків капіталу, посилюючи проблеми з ліквідністю та збільшуючи вартість запозичень.
Макроекономічні показники: ВВП, державний борг та інфляція
У 2022 році ВВП Росії різко скоротився, за оцінками, падіння склало від 3,5% до 5%. Хоча економіка демонструвала ознаки стабілізації у 2023 році через збільшення військового виробництва та перенаправлення торгових потоків, довгострокова перспектива залишається похмурою. Санкції Заходу щодо російського експорту нафти та газу, зокрема обмеження ціни на сиру нафту, яке міститься в західних пакетах санкцій, значно скоротили державні доходи.
Інфляція залишається високою, знижуючи реальну заробітну плату та купівельну спроможність споживачів. Російський уряд збільшив соціальні витрати, щоб пом'якшити громадське невдоволення, але це сталося за рахунок зростання дефіциту бюджету. Державний борг, хоч і відносно низький порівняно із західними економіками, зростає, оскільки уряд намагається фінансувати військові та соціальні витрати.
Військові витрати та їх вплив на цивільне життя
Все більша частка російського бюджету виділяється на військові витрати, що ще більше обтяжує державні фінанси. Сектор оборони став однією з небагатьох сфер, де спостерігається зростання, завдяки збільшенню виробництва зброї, боєприпасів і військової техніки. Однак це відбувається за рахунок цивільного сектора, що призводить до дефіциту споживчих товарів, підвищення податків і зменшення інвестицій в інфраструктуру та державні послуги.
Прості росіяни, особливо ті, хто живе за межами таких великих міст, як Москва та Санкт-Петербург, відчувають на собі вплив економічного спаду найгостріше. У багатьох сільських і промислових регіонах, і без того економічно вразливих, скоротилися робочі місця та знизився рівень життя. Звіти свідчать про те, що військовий призов і мобілізація непропорційно вплинули на ці регіони, ще більше посилюючи економічні труднощі.
Стійкість військових зусиль і майбутнє російської економіки
Незважаючи на ці економічні проблеми, Кремлю вдалося підтримувати свої військові зусилля, збільшуючи внутрішнє виробництво, запроваджуючи суворий контроль над капіталом і зберігаючи підтримку з боку незахідних союзників, таких як Китай, Індія та Іран. Однак ця стратегія має значні обмеження. Триваюче виснаження фінансових резервів, скорочення робочої сили через втрати під час війни та еміграцію, а також технологічна відсталість внаслідок санкцій – усе це загрожує довгостроковій економічній стабільності Росії.
Крім того, доступ до об’єктивної інформації в Росії суворо обмежений через контрольовані державою ЗМІ та закони про цензуру. Кремль зобразив економічні труднощі як необхідну жертву заради національної безпеки, але в міру погіршення економічних умов громадське невдоволення може зрости. Стійкість російської військової економіки залежить від того, чи зможе уряд продовжувати придушувати інакомислення, зберігаючи фінансову стабільність перед обличчям зростаючого економічного тиску.
Скільки Росія може продовжувати?
Російська економіка зазнала значних невдач через санкції Заходу, девальвація рубля, фінансова ізоляція, відкликання іноземних інвестицій і зростання військових витрат – усе це сприяло довгостроковій нестабільності. Незважаючи на те, що Кремль вжив заходів для пом’якшення цих наслідків, основні структурні недоліки російської економіки стають дедалі очевиднішими. Чим довше триватиме війна, тим важче буде Росії підтримувати як свою військову кампанію, так і свою внутрішню економіку.
Чи зможе країна витримати тривалі економічні труднощі, залишається невизначеним, але її зростаюча залежність від військових витрат і авторитарного контролю вказує на хитке майбутнє. З мирною угодою з Україною чи без неї наступні кілька років будуть вирішальними для визначення того, чи зможе Росія протистояти поглибленню економічних викликів, чи внутрішній і зовнішній тиск змусить змінити її політику чи навіть уряд.