У вівторок, 18 18 березня 2025 року, запланована телефонна розмова президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним для обговорення критичних питань, що стосуються триваючого конфлікту в Україні. Президент Трамп оголосив про це пізно ввечері в неділю, 16 березня 2025 року, і зазначив, що обговорення будуть зосереджені на територіальних питаннях і контролі над ключовими енергетичними інфраструктурами, зокрема електростанціями. Цей діалог є ключовим моментом у прагненні до припинення вогню та потенційної мирної угоди між конфліктуючими сторонами.
Передумови та контекст
Конфлікт в Україні зберігається з нинішньою інтенсивністю після другого (повномасштабного) вторгнення Росії в лютому 2022 року, що призвело до значних територіальних суперечок і гуманітарних криз. Останні події свідчать про посилення дипломатичних зусиль для досягнення перемир’я. Зокрема, Україна погодилася на 30-денне припинення вогню, запропоноване США, за умови згоди Росії. Президент Трамп хоче підтримати цю пропозицію президента Путіна, спрямовану на припинення бойових дій і закладення основи для всебічних мирних переговорів. Президент Путін висунув низку «умов» для такого припинення вогню, що свідчить про те, що він зацікавлений не лише в тому, щоб було тимчасове припинення вогню, але й у тому, щоб усі невирішені питання, важливі для Росії для тривалого припинення вогню, були розглянуті як частина угоди про припинення вогню. Це свідчить про те, що президент Путін зацікавлений в безстроковій або постійній угоді про припинення вогню - або, принаймні, щоб створити враження, що це так, щоб уникнути гніву президента Трампа, який має в своєму розпорядженні фактично необмежені економічні та військові ресурси для розгортання проти Росії.
Президент Трамп зазначив минулої ночі, що протягом вихідних було виконано значну роботу, що свідчить про те, що багато чого було попередньо погоджено. Спеціальний посланник Трампа Стів Віткофф відмовився коментувати зміст переговорів, які він мав з президентом Путіним і його радниками на вихідних, мабуть, не бажаючи зірвати переговори, розкриваючи деталі будь-якої часткової угоди, вже досягнутої через ЗМІ, вітчизняних політиків та інших, які гнівно засуджують будь-які частково погоджені умови. Кремль також зберіг мовчання, підтвердивши лише те, що президенти Трамп і Путін дійсно проведуть телефонну розмову у вівторок, і не зробивши жодних зауважень щодо того, що буде обговорюватися. Мабуть, у переговорах є точки спотикання, які, як вважається, лише президенти Трамп і Путін, лідери двох найбільших ядерних держав світу, можуть вирішити між собою шляхом прямих обговорень.
Ключові моменти обговорення
1. Територіальні коригування: очікується, що лідери обговорять конкретні територіальні поступки для сприяння припиненню вогню. Хоча точні деталі залишаються нерозкритими, є припущення, що обговорення може стосуватися таких районів, як Костянтинівка та райони навколо Покровська, зокрема, якщо (як обговорюється нижче) Росія поступиться Україні контролем над будь-якими окупованими територіями навколо Запорізької АЕС і Новокаховської ГЕС. Росія може вимагати коригування quid pro quo. Будь-які територіальні коригування такого роду вимагатимуть ретельного розгляду геополітичних і гуманітарних наслідків для забезпечення справедливого та тривалого вирішення.
Імовірно, повна українська евакуація з Курської області Росії також є ключовою вимогою Росії; і враховуючи нещодавні українські втрати в цьому регіоні (включно з втратою контролю над містом Суджа,важливість якого тут обговорюється ), це не буде запереченням для України. Дійсно, це може врятувати життя або свободу українських військових, які залишилися в Курській області Росії.
2. Контроль та експлуатація електростанцій:
Основною темою переговорів стане управління критичною енергетичною інфраструктурою, зокрема Запорізькою атомною електростанцією — найбільшою в Європі. Забезпечення безпечної експлуатації таких об’єктів має першочергове значення, враховуючи їхню важливість для регіональної енергетичної безпеки та потенційні екологічні ризики. Обговорення може вивчити механізми спільного нагляду або міжнародного моніторингу для запобігання подальшій ескалації та забезпечення дотримання стандартів безпеки.
В якості альтернативи Україні може бути надано доступ до Запорізької атомної електростанції в Енергодарі, яка зараз знаходиться на окупованій Росією території, оскільки в умовах російської окупації діяльність станції була повністю припинена, а Росатом, російське державне агентство з ядерних операцій, не зміг ефективно експлуатувати станцію та контролювати штатних українських працівників. Для Росії немає сенсу зберігати контроль над гігантською атомною електростанцією, якою вона не може керувати; це просто відповідальність. Тому Україна може отримати контроль над під’їзною дорогою від Запоріжжя до Енергодару, а також контроль над самим Енергодарським майданчиком для цілей реконструкції та реконструкції, можливо, в обмін на частку в енергії, яку виробляє станція після того, як вона відновить роботу.
Те ж саме стосується і ГЕС у Новій Каховці, яка припинила роботу в червні 2023 року, коли росіяни пробили 85-метрову пробоїну в дамбі, яка підтримувала електростанцію. Це марний актив для Росії, оскільки він не функціональний і несе екологічні ризики в своєму поточному стані, як ми обговорювали раніше . Тому Росії має сенс передати цей актив Україні для ремонту та відновлення роботи, але Росія може просити частку виробленої енергії плюс, звичайно, гарантії безпеки, які, як і у випадку із Запорізькою АЕС, вимагатимуть виведення українських військ за демілітаризовану зону.
Нарешті, одним із предметів суперечок може бути вугільна електростанція в Кураховому, що в Покровському районі на півдні Донбасу. Після запеклих боїв на початку січня 2025 року Кураковке перейшло до збройних сил Росії, а його електростанція, ймовірно, була пошкоджена, непридатна для використання. Росіяни можуть прагнути привести його до працездатного стану, підтримувати видобуток вугілля та сталі на окупованих територіях Донбасу. Для цього Росія може домагатися гарантій безпеки, оскільки нинішня лінія фронту проходить лише за кілька кілометрів на захід від Курахового. Тому вони можуть домагатися демілітаризованої зони в Покровському районі Донецької області.
3. Гарантії безпеки та нейтралітет: Росія сформулювала вимоги щодо «залізних» гарантій того, що Україна залишатиметься нейтралітетом і буде виключена з членства в НАТО. Ці умови, ймовірно, будуть центральними для переговорів, оскільки вони стосуються проблем безпеки Росії та ширшого стратегічного балансу у Східній Європі. Делікатним аспектом діалогу буде вироблення гарантій, які вирішать ці проблеми, поважаючи суверенітет України. Трамп, ймовірно, запевнить, що накладе вето на членство України в НАТО протягом терміну свого президентства, але практично він не може зв’язувати дії майбутніх адміністрацій США. Будь-який шлях до членства України в НАТО в будь-якому випадку займе більше чотирьох років, тому це не повинно бути спірним питанням. Жодна письмова угода про те, що Україна не приєднається до НАТО, не може бути практично виконана після припинення правління адміністрації Трампа, і європейські союзники України, ймовірно, нададуть приватні гарантії Україні, що шлях України до членства в НАТО продовжиться на належному етапі.
4. Реалізація режиму припинення вогню та моніторинг: створення механізму припинення вогню, який заслуговує на довіру, матиме вирішальне значення. Це може включати розгортання нейтральних миротворчих сил або міжнародних спостерігачів для контролю за дотриманням і усуненням порушень. Ефективність таких заходів залежатиме від неупередженості та спроможності органів моніторингу, а також від відданості обох сторін дотриманню умов припинення вогню.
У зв’язку з цим слід зазначити, що в неділю, 16 березня 2025 року, президент Франції Макрон заявив, що миротворчі сили під проводом Європи, можливо, частина «коаліції бажаючих», обговорювалися під час відеоконференції під керівництвом британського прем’єр-міністра сера Кейра Стармера між лідерами європейських та інших країн, які симпатизують Україні в суботу, 15 березня, і мають бути відновлені на зустрічі військових лідерів для обговорення практичних аспектів координації миротворчих сил. У четвер, 20 березня, міг в'їхати в Україну без згоди Росії. Однак сьогодні вранці, у понеділок, 17 березня, він відмовився від цієї позиції, визнавши, що миротворчі сили під керівництвом Європи можуть бути присутні в Україні лише за згодою Російської Федерації. Це може означати, що його попередня пропозиція зірвала приватні американо-російські переговори, які відбулися в неділю. Це також може свідчити про те, що Росія в принципі готова прийняти миротворчі сили поза НАТО, як це важливо в будь-якій демілітаризованій зоні наприкінці війни, і це також може свідчити про те, що умови роботи миротворчих сил були узгоджені в принципі, оскільки це питання не було зазначено президентом Трампом у порядку денному його очікуваної телефонної розмови з президентом Путіним.
5. Гуманітарний доступ і відновлення. Забезпечення безперешкодного гуманітарного доступу до постраждалих регіонів і планування постконфліктної реконструкції є важливими компонентами мирного процесу. Обговорення можуть охоплювати рамки надання міжнародної допомоги, відновлення інфраструктури та підтримки переміщеного населення. Скоординовані зусилля в цих сферах є життєво важливими для зміцнення стабільності та відновлення довіри між громадами. Імовірно, Росія принципово не заперечує проти того, щоб такі ініціативи відбувалися у вільній Україні; рівень доступу західних гуманітарних та реконструкційних проектів до окупованої Росією України, а також такі питання, як можливість цивільного населення перетнути лінію контролю, залишаються непрозорими. Що б не обговорювалося у вихідні на ці теми, ми не знаємо.
Наслідки та перспективи
Результат розмови Трампа і Путіна має значні наслідки для траєкторії конфлікту в Україні та регіональної стабільності. Успішний діалог може прокласти шлях до офіційного припинення вогню, послаблення напруженості та створення сприятливого середовища для всеосяжних мирних переговорів. Проте проблеми залишаються, зокрема узгодження стратегічних інтересів залучених сторін, вирішення проблеми взаємної недовіри та забезпечення того, щоб будь-які угоди були стійкими та такими, що їх можна було виконати.
Сполучені Штати наразі залишаються дуже мовчазними щодо статусу поточних міжнародних переговорів, тоді як Європа активно підтримує Україну. Тим не менш, немає сумнівів у тому, що, незважаючи на різні точки зору, вони координують свої зусилля для досягнення стійкого припинення вогню. По обидва боки Атлантики міжнародне співтовариство уважно стежитиме за розвитком переговорів, оскільки вирішення конфлікту матиме наслідки для динаміки глобальної безпеки та принципів національного суверенітету та територіальної цілісності. Залучення всіх ключових зацікавлених сторін (навіть за лаштунками) та дотримання міжнародного права будуть ключовими для досягнення мирного та справедливого вирішення конфлікту.