Оцінка збройних сил Росії та їх загрози Європі

Збройні сили Росії залишаються однією з найбільших військових сил світу. Станом на 2025 рік, за оцінками, Росія має приблизно 1,2 мільйона активних військовослужбовців (або 0,8% населення) і додатково 2 мільйони резервістів. Це значне скорочення порівняно з радянською епохою, коли Червона армія наприкінці холодної війни в 1990 році налічувала понад 3,7 мільйона осіб. Це контрастує зі Сполученими Штатами (приблизно 1,3 мільйона активних осіб, або 0,38% населення), Великобританією (140 000, або 0,2% населення), Німеччиною (140 000, або 0,21% населення) або Китаєм (2,035 млн, або 0,15% населення). Росія та її попередник, Радянський Союз, є і завжди були одними з найбільш мілітаризованих держав у світі.

Незважаючи на післявоєнне скорочення чисельності збройних сил, Росія намагалася модернізувати свій військовий потенціал із неоднозначними результатами. Збройні сили Росії мають великий арсенал, але його ефективність поставлена під сумнів через втрати, зазнані війною в Україні. Номери обладнання включають:

• Танки: Приблизно 12 000 танків, хоча багато з них є застарілими моделями радянських часів, і лише незначна частина є сучасним варіантом Т-90М. Навпаки, європейські армії мають близько 6500 танків, хоча багато з них знову законсервовані та потребують модернізації.

  
  

• Бронетранспортери (БТР): близько 30 000, але, як і у випадку з танками, багато з них старіють.

  
  

• Винищувачі: приблизно 900 боєздатних літаків, включаючи моделі Су-57, Су-35 і Су-34. Натомість Європа має близько 1300 винищувачів.

  
  

• Бомбардувальники: близько 120 дальніх бомбардувальників, включаючи моделі Ту-95 і Ту-160, які в основному використовувалися для стратегічного стримування шляхом озброєння їх бомбами з ядерними боєголовками. Натомість у Європі їх немає, а в Сполучених Штатах їх близько 140.

  
  

Європейські члени НАТО колективно володіють більш розвиненими та краще утриманими силами. Європейські країни також не поступаються чисельно, маючи близько 1,5 мільйона військовослужбовців (без урахування дійсного особового складу України в 1,26 мільйона), але вони є порівняно слабкими через відсутність єдиної командної структури, яку має Росія. Проте європейські армії отримують вигоду від чудової підготовки, логістики та високотехнологічного обладнання.

Військово-морські можливості та слабкі сторони

Російський військово-морський флот перебуває у значно скороченому стані, не маючи справного авіаносця після неодноразових відмов його єдиного авіаносця «Адмірал Кузнєцов». Для порівняння, європейські військово-морські сили, включно з Великобританією, Францією та Італією, мають кілька авіаносців із сучасними експлуатаційними можливостями. Прогноз військово-морської потужності Росії зараз значною мірою залежить від її підводного флоту та систем берегової оборони, що робить її обмеженою загрозою за межами її безпосередніх вод.

Потенційна загроза Європі

Хоча Збройні сили Росії зберігають чисельну перевагу в деяких областях, широкомасштабне (або навіть дрібномасштабне) наземне вторгнення за межі України було б дуже вразливим. Якби європейські країни діяли в унісон, навіть без Сполучених Штатів, вони, ймовірно, могли б зупинити та відбити російське просування завдяки чудовій логістиці, технологічним перевагам і більш стійкому ланцюжку поставок. Логістичні недоліки Росії, виявлені в Україні, демонструють її залежність від застарілого радянського планування та інфраструктури, які б протистояли скоординованій європейській обороні.

Бюджетні та економічні обмеження

• Оборонний бюджет Росії на 2025 рік: оцінюється в $120-150 млрд.

  
  

• Порівняння з іншими народами:

  
  

  • Сполучені Штати: понад 850 мільярдів доларів.

    
    

  • Європейські країни НАТО разом: понад 350 мільярдів доларів.

    
    

  • Велика Британія: приблизно 80 мільярдів доларів.

    
    

  • Франція: приблизно 60 мільярдів доларів.

    
    

Хоча Росія витрачає більшу частку свого ВВП на оборону (близько 6-7%), її загальний ВВП залишається скромним і становить близько 1,5-1,7 трильйона доларів. Це означає, що, незважаючи на високі військові витрати, російська економіка намагається підтримувати такі витрати, що призводить до злиднів в інших секторах, таких як охорона здоров’я, освіта та інфраструктура.

Демографічні та соціальні виклики

Військові зусилля Росії завдали серйозних збитків її населенню:

• За оцінками, понад 500 000 загиблих в Україні та десятки тисяч поранених.

  
  

• Історично низька народжуваність, посилена економічними труднощами та війною.

  
  

• Скорочення робочої сили, військовий призов усуває молодих людей з ключових секторів економіки.

  
  

Ці фактори вказують на те, що Росія зіткнулася з наближенням демографічної кризи, яка може послабити її здатність виконувати довгострокові військові зобов’язання.

Політичні наслідки та майбутня стабільність

Мілітаризація російського суспільства ще більше зміцнила авторитарні політичні структури, але економічний занепад і військові втрати можуть зрештою спровокувати суспільне невдоволення. Хоча невдоволення стає дедалі очевиднішим, особливо коли економічні труднощі поширюються на Москву та Санкт-Петербург, історія Росії говорить про стійкість до демократичних реформ.

Якщо правління Володимира Путіна закінчиться протягом наступного десятиліття, будь-який наступник навряд чи займеться значною демілітаризацією. Натомість влада може перейти до іншого прихильника жорсткої лінії, який міг би подвоїти військові амбіції, створюючи постійні ризики для європейської безпеки, до яких Європа має бути готова, збільшуючи власні витрати та зобов’язання на безпеку.

Незважаючи на велику військову чисельність, російські збройні сили стикаються зі значними обмеженнями з точки зору логістики, технологій та економічної стійкості. Європа, якщо вона буде об’єднана, залишиться в сильній позиції, щоб стримувати або відбивати будь-яку агресію. Однак довгострокова стратегія та зміна керівництва Росії будуть мати вирішальне значення для визначення того, чи призведе її посилення мілітаризації до остаточного краху чи подальшої ескалації бойових дій.