Конфлікт, що триває в Україні, привернув значну увагу міжнародної спільноти, особливо НАТО та її держав-членів. Оскільки війна розгортається як прямий виклик європейській безпеці та міжнародному порядку, що ґрунтується на правилах, потреба в ефективній підтримці України стає дедалі гострішою. Тут ми досліджуємо доцільність, потенційні переваги та недоліки НАТО або окремих держав-членів НАТО, які розгортають розширені навчальні сили в Україні для підтримки Збройних Сил України стандартними методами та обладнанням НАТО. Кульмінацією обговорення стане оцінка того, чи може цей підхід стати ефективною альтернативою мирній угоді, яка зайшла в глухий кут.
Контекст залучення НАТО
Друге вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року викликало широке засудження з боку Заходу, що супроводжувалося матеріальною підтримкою України насамперед з боку країн-членів НАТО. Ця допомога включає військове обладнання, обмін розвідданими та економічні ресурси. Проте безпосереднє залучення військ НАТО залишається спірним питанням, насамперед через ризики переростання конфлікту у ширшу війну. Оскільки Україна наразі ефективно використовує тактику поза НАТО, але прагне залучити сучасний потенціал НАТО, виникає можливість формування розширеного мандату НАТО на навчання.
Переваги тренувальних сил НАТО в Україні
1. Стандартизація навчання.
Розгортання сил НАТО призведе до стандартизації військової підготовки українських солдатів, приведення їх у відповідність до протоколів та оперативних процедур НАТО. Це могло б підвищити їх ефективність на полі бою та взаємосумісність не лише з силами НАТО, але й з іншими міжнародними союзниками.
2. Підвищений моральний дух і згуртованість.
Присутність сил НАТО може підняти моральний дух українських військових. Це означало б міжнародну підтримку та відданість справі оборони України, потенційно посилюючи бойовий дух та згуртованість військ.
3. Стратегічне стримування.
Розширені навчальні сили НАТО, розміщені вздовж лінії фронту, діючи за визначеним мандатом, слугуватимуть стримуючим фактором для подальшої російської агресії. Право на самозахист може підбадьорити навчальну силу до втручання, потенційно змінивши тактичну динаміку на місці.
4. Підстави для ескалації.
Якщо ситуація вимагатиме, тренувальні сили НАТО можуть створити чітку основу для ширшого залучення НАТО. Це могло б прокласти шлях до консенсусу між державами-членами та сприяти можливому повномасштабному миротворчому втручанню НАТО, якщо виникне така потреба.
5. Підтримка нових союзників.
Присутність сил НАТО може залучити до участі додаткові країни-члени НАТО, які, можливо, вагалися в минулому, тим самим посиливши згуртованість альянсу навколо тактичної підтримки України.
Недоліки та ризики
1. Ескалація конфлікту.
Найсуттєвішим ризиком розгортання сил НАТО є потенціал ескалації до ширшого конфлікту з Росією. Це може поставити під загрозу безпеку держав-членів НАТО, які межують з Україною, особливо країн Східної Європи.
2. Комплексні правила ведення бойових дій.
Розмежування мандата та правил взаємодії може бути проблематичним. Обмежений мандат може по-різному тлумачитися різними зацікавленими сторонами, що призведе до плутанини та потенційних зіткнень з російськими військами, які можуть вийти з-під контролю.
3. Політична реакція.
Збільшення видимої присутності НАТО в Україні може спровокувати сильну політичну реакцію — не лише з боку Росії, але й у країнах-членах, де суспільні настрої можуть бути проти участі. Політичні наслідки можуть призвести до труднощів у підтриманні консенсусу між членами НАТО.
4. Неповна військова інтеграція.
Існує ризик того, що надане навчання та обладнання не приведуть до негайної переваги на полі бою. Адаптація до методів НАТО є тривалим процесом і може обмежити негайну ефективність українських сил на місці.
5. Геополітичні наслідки.
Посилення участі може погіршити відносини з країнами, що не входять до НАТО, особливо з тими, які віддають перевагу більш нейтральній позиції, або тими, хто підтримує Росію. Це може ще більше ускладнити міжнародні відносини та переговори щодо конфлікту.
Шлях вперед
Якщо поточні переговори не приведуть до надійної мирної угоди між Сполученими Штатами, Європою та Росією, структуроване залучення НАТО може стати життєздатною альтернативою європейській безпеці та стабільності. Присутність військ НАТО в Україні, оснащених для навчання місцевих сил, стане потужним символом підтримки Заходу, водночас сприяючи розвитку боєздатнішої української армії.
Навчальні сили могли б діяти згідно з чіткою структурою, яка окреслює конкретні оперативні та географічні обмеження, спрямовані на зменшення ризиків конфронтації при максимальному збільшенні можливостей підтримки. Зберігаючи початковий мандат вузько зосередженим на підготовці, НАТО могла б уникнути прямої бойової ролі, водночас відіграючи вирішальну роль у зміцненні оборонної позиції України.
Висновки
Оскільки конфлікт в Україні триває, країни-члени НАТО повинні вивчити всі можливі шляхи підтримки України та стримування подальшого просування Росії. Розгортання розширених тренувальних сил могло б посилити військовий потенціал України, а також закласти основу для ширшого залучення НАТО, якщо цього вимагатиме ситуація.
Хоча ризики, пов’язані з таким підходом, є значними, відсутність життєздатної мирної угоди може зробити його одним із найбільш можливих варіантів для стабілізації регіону, допомоги Україні в її захисті від агресії та, зрештою, створення умов для тривалого вирішення конфлікту. У цьому світлі пропозиція пропонує прагматичний шлях вперед у ландшафті, який характеризується невизначеністю та мінливістю.