Кібервійна: Україна як поле битви за цифрову безпеку

З початку війни Росії проти України в 2014 році — і особливо після повномасштабного вторгнення в 2022 році — Україна стала полігоном для кібервійни 21-го століття. Це конфлікт не лише ракет і танків, а й зловмисного програмного забезпечення, даних і цифрових збоїв. Те, що почалося як цілеспрямовані кібератаки на інфраструктуру, переросло в тривалу кампанію кібердиверсій, психологічних операцій і глобальної співпраці в галузі кіберзахисту. Кібервійна в Україні зараз невіддільна від її фізичної війни, і світ уважно спостерігає за тим, як країна страждає та впроваджує інновації під тиском.

Тут ми досліджуємо основні кампанії кібервійни, організовані як Росією, так і Україною, роль міжнародних союзників і приватних технологічних компаній, а також ширші наслідки цього цифрового поля битви для глобальної кібербезпеки, демократичної стійкості та громадянського суспільства.

Прецеденти та еволюція російської кібердоктрини

Ще до того, як танки перекотилися через кордони України, Росія відточила свої можливості ведення кібервійни на українській землі. Після анексії Криму в 2014 році Україна зіткнулася з одними з найагресивніших кібероперацій, які коли-небудь були задокументовані.

1. Атаки на електромережі 2015 та 2016 років

У 2015 році російські хакери, ідентифіковані як група Sandworm, пов’язана з російським ГРУ (операціями військової розвідки), здійснили новаторську кібератаку на енергомережу України, залишивши понад 230 000 людей без світла в середині зими. Зловмисники використовували троян BlackEnergy (зловмисне програмне забезпечення, яке маскується під звичайну програму, заохочуючи користувачів завантажувати її), щоб отримати початковий доступ, а потім очищувач KillDisk для видалення критичних системних файлів. KillDisk робив заражені комп’ютери неможливими для завантаження, фактично паралізуючи ІТ-інфраструктуру.

Через рік більш досконале шкідливе програмне забезпечення, відоме як Industroyer (або CrashOverride ), вразило електромережу Києва. Industroyer відзначився своєю модульною структурою та здатністю безпосередньо взаємодіяти з промисловими системами керування (ICS), маніпулюючи такими протоколами, як IEC 101 та IEC 104 (широко використовувані міжнародні стандарти електронного керування та захисту в системах електроенергії, зокрема для зв’язку між підстанціями та центрами керування). Завдяки цій витонченості він став першим шкідливим програмним забезпеченням, спеціально розробленим для атаки на електричні підстанції.

2. НеПетя (2017)

Мабуть, найганебнішим прикладом кібервійни в Україні стала атака шкідливим програмним забезпеченням NotPetya у 2017 році . Хоча воно маскувалося під програму-вимагач, його справжньою метою було знищення даних. Розповсюджене через скомпрометоване оновлення для широко використовуваного бухгалтерського програмного забезпечення MeDoc, NotPetya використовувало експлойти EternalBlue і EternalRomance (спочатку розроблені Агентством національної безпеки США або NSA), використовуючи вразливості в Microsoft Windows і серверах Windows, які дозволяли хакеру отримати доступ до будь-якої кількості комп’ютерів у мережі) і витік групи Shadow Brokers) для бокового поширення в мережах. Він вимкнув системи, перезаписавши головний завантажувальний запис (MBR), який повідомляє комп’ютерам, що робити, коли їх запускають або перезавантажують, і зашифрував таблицю файлів, завдавши незворотної шкоди. Загальний збиток перевищив 10 мільярдів доларів.

Кібероперації під час повномасштабного вторгнення 2022 року

Вторгнення 2022 року посилило кібервимір конфлікту. Росія запустила хвилі цифрових атак у координації з кінетичними ударами з метою деградації уряду, зв’язку та морального стану України. Проте Україна, набагато більш підготовлена, ніж у 2014 році, створила надзвичайно ефективний комплекс засобів захисту.

1. Російські атаки

• WhisperGate (зловмисний завантажувач, який знову використовує вразливості в Microsoft Windows, схожий на Notpeya ), виявлений у січні 2022 року, був розроблений для стирання даних і вимкнення систем. Він перезаписав головний завантажувальний запис повідомленням про викуп, але не мав механізмів відновлення (тобто, якщо ви заплатили, збиток не було скасовано), що вказує на його справжні руйнівні наміри.

  
  

• HermeticWiper (фальшивий цифровий сертифікат, який також використовує вразливості Microsoft), використаний 23 лютого 2022 року, був спрямований на сотні українських систем в державних і фінансових установах. Він використовував уразливості в драйверах (програмне забезпечення, призначене для керування апаратним забезпеченням комп’ютера) EaseUS Partition Master (часто використовувана частина програмного забезпечення для розділення жорстких дисків на базі Windows), щоб пошкодити розділи диска.

  
  

• CaddyWiper , IsaacWiper і FoxBlade (як повідомляє Microsoft), які використовують інші вразливості Microsoft, з’явилися в наступні місяці, кожна з яких зосереджена на знищенні даних, шпигунстві або збоях у мережі.

  
  

Ці атаки часто були синхронізовані з ракетними ударами або військовими маневрами, що свідчить про скоординовану стратегію гібридної війни.

2. Українські кіберзахисти та контрнаступи

Оборона України виграла від років інституційної реформи та іноземної допомоги:

• Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДСЗЗІ) очолює національні координаційні зусилля.

  
  

• Фірми з кібербезпеки, такі як ESET, Mandiant і Recorded Future, надають дані про загрози та криміналістичний аналіз.

  
  

• Центр аналізу загроз Microsoft (MSTIC) і Група аналізу загроз Google (TAG) запропонували статистику в режимі реального часу щодо російських кампаній зловмисного програмного забезпечення.

  
  

Україна також пішла в наступ:

• Децентралізована ІТ-армія України координувала кібератаки на російські державні ЗМІ, банки та залізницю. Інструменти, які використовувалися, варіювалися від скоординованих DDoS (розподілені атаки на відмову в обслуговуванні, використання кількох комп’ютерів для перевантаження цільових серверів запитами на інформацію) до сканування вразливостей і простої соціальної інженерії (заохочення користувачів комп’ютерів добровільно передавати особисті дані або дані для входу через підроблені веб-сайти тощо).

  
  

• Українські хакери зламали російські логістичні системи та самі зіпсували пропагандистські веб-сайти, сприяючи безладдям на полі бою та підриву морального духу.

  
  

Цивільні фронти: кібервійна в повсякденному житті

На відміну від звичайних бойових дій, кібервійна пронизує повсякденне цивільне життя, маючи як руйнівні, так і посилюючі наслідки.

1. Інформаційна війна та дезінформація

Стратегія Росії включала широкомасштабні кампанії з дезінформації. Платформи соціальних мереж були переповнені:

• Deepfake відео (наприклад, сфальсифікована капітуляційна промова президента України Зеленського).

  
  

• Веб-сайти фейкових новин і канали Telegram, які пропагують наративи Кремля.

  
  

• Скоординована неавтентична поведінка з використанням ботнетів (взаємопов’язаних груп комп’ютерів, які здійснюють DDoS-атаки та розсилають спам, з центральним командно-контрольним центром (C&C)) і ферм тролів (створюють веб-сайти з фейковими новинами та переповнюють соціальні мережі фейковими новинами).

  
  

Україна протистояла цим зусиллям:

• Швидкі офіційні спростування.

  
  

• Кампанії з підвищення обізнаності громадськості та перевірка фактів за допомогою краудсорсингу.

  
  

• Стратегічні сторітелінги та вірусні повідомлення, включаючи щоденні відеозвернення президента Зеленського.

  
  

2. Захист цивільної інфраструктури

Кібератаки проти цивільних цілей, таких як лікарні та служби екстреної допомоги, мали на меті посилити хаос ракетних ударів. Однак надійне резервне копіювання в хмарі та офлайн-надлишковість (інженерні системи, щоб надлишкові компоненти не використовувалися, доки основна система не вийде з ладу, після чого надлишкова система бере на себе роботу) пом’якшили довгострокову шкоду. Хмарна міграція за підтримки AWS (Amazon Web Services, дочірня компанія Amazon, що пропонує платформу хмарних обчислень), Microsoft Azure і Google Cloud (подібні служби) забезпечила стійкість даних і безперервність бізнесу.

Уроки глобальної співпраці та кібербезпеки

Цифрову стійкість України забезпечила широка коаліція державних і недержавних акторів:

• Технічні гіганти як стратегічні актори:

  
  

  • Корпорація Майкрософт випустила понад 200 бюлетенів із розвідкою про кіберзагрози у відповідь на російські кіберзагрози.

    
    

  • Google надав програмне забезпечення Project Shield для захисту від DDoS.

    
    

  • Starlink від SpaceX забезпечив доступ до Інтернету в зонах бойових дій, використовуючи тисячі терміналів.

    
    

• Західна розвідка та координація:

  
  

  • Кіберкомандування США, CCDCOE НАТО (Координований центр передового досвіду кіберзахисту) і національні CERT (комп’ютерні групи реагування на надзвичайні ситуації) запропонували досвід швидкого реагування.

    
    

• Правові та нормативні відповіді:

  
  

  • Талліннський посібник із міжнародного права, застосовного до кібервійни , розроблений CCDCOE НАТО, і Женевські конвенції, які регулюють закони війни, все частіше використовують для класифікації цивільних кіберцілей як захищених об’єктів.

    
    

Стратегічні наслідки та майбутнє цифрового суверенітету

1. Стримування та ескалація

Кібервійна дозволяє слабшим акторам накладати асиметричні витрати. Однак прихований характер кібератак підвищує ризик неправильного розподілу та ескалації. Руйнування, спричинене NotPetya , підкреслює потенціал глобального поширення.

2. Інтеграція гібридної війни

Війна в Україні є прототипом нової гібридної моделі, де безпілотники, кіберзброя та радіоелектронна боротьба поєднуються зі звичайними операціями. Успішна інтеграція Starlink і розвідувальних додатків на полі бою (наприклад, Delta, яка забезпечує постійно оновлюваний моніторинг і звітування про загрози кібербезпеці) показує, як кібернетична та кінетична (поля бою) сфери зараз розвиваються разом.

3. Цифровий суверенітет і майбутня спроможність

Україна прискорює зусилля щодо створення внутрішнього потенціалу кібербезпеки:

• Розробка засобів локального шифрування.

  
  

• Підготовка кіберпрофесіоналів через партнерство НАТО.

  
  

• Створення «кіберполігонів» (систем, які об’єднують комп’ютери для реалістичного та контрольованого середовища для навчання, тестування та досліджень у сфері кібербезпеки – див., зокрема, Білу книгу Європейської організації з кібербезпеки ) для наступальних і оборонних тренувань.

  
  

Висновок: цифровий бастіон в облозі

Україна — це не просто театр звичайних бойових дій — це передова лінія глобальної цифрової безпеки. Кібервійна, що ведеться між його серверами, мережами та користувачами, переосмислює те, як країни думають про суверенітет, стійкість і захист. Від захисту лікарень до виведення з ладу систем матеріально-технічного забезпечення противника, від захисту виборів до спростування пропаганди, Україна стала і мішенню, і вчителем в епоху кіберконфлікту.

Оскільки Росія продовжує свій фізичний і цифровий напад, досвід України пропонує життєво важливі уроки для демократій у всьому світі. У епоху, коли код може вбивати, а брандмауери можуть рятувати життя, кібервійна не є другорядною сферою — це центральний фронт у боротьбі за свободу, стабільність і безпеку.