Відкриття аеропортів у Західній Україні: перспективи та виклики

Оскільки Україна продовжує терпіти одночасний тиск конфлікту та економічної нестабільності, дискусії навколо можливого відновлення її західних аеропортів, а саме Києва, Львова, Одеси та Ужгорода, стають дедалі актуальнішими. Тут ми розглядаємо доцільність відновлення цих аеропортів на тлі поточних переговорів щодо гарантій безпеки з Росією, значні наслідки таких угод і прагматичні виклики, з якими стикається Україна при реінтеграції авіасполучення в її економічну та соціальну систему.

Домагаючись гарантій безпеки від Росії

Перспектива ведення переговорів щодо гарантії безпеки цивільних літаків від Росії є складною за своєю суттю та має геополітичні наслідки. З одного боку, отримання гарантії може сприяти безпечнішій роботі цивільних авіакомпаній, потенційно зміцнюючи довіру громадськості до авіаперевезень. Однак важливо оцінити готовність російської сторони надати такі запевнення без послаблення західних санкцій проти російських літаків і російських аеропортів. Нинішня відсутність повного припинення вогню чи мирної угоди, або навіть очевидні добросовісні переговори з боку Росії щодо досягнення таких результатів, можуть зробити такі гарантії в кращому випадку ненадійними.

Якби Росія відмовилася надати гарантію безпеки для цивільних літаків, коли її запитали, це, ймовірно, посилило б побоювання щодо ракетних ударів по цивільних літаках, викликавши серйозні занепокоєння щодо безпеки пасажирів і екіпажу. Українським офіційним особам за допомогою західних експертів потрібно буде провести широку оцінку ризиків, щоб визначити, чи можуть будь-які заходи адекватно пом’якшити загрозу атак наземних ракетних систем, які можуть досягти цих аеропортів. Невідомо, чи проводилися такі оцінки, а якщо ні, то мають бути.

Оцінка ракетної загрози

За відсутності всеосяжної мирної угоди слід враховувати можливості російських військових сил, які залишаються в цьому районі. Російські ракети продемонстрували дальність, здатну вражати міські центри та інфраструктуру в Україні, і хоча військові дії можуть змінити фокус, ризик ударів по цивільних літаках залишається занепокоєним. Такі великі аеропорти, як Київ, Львів, Одеса та Ужгород, знаходяться в зоні досяжності різних російських ракетних систем. Враховуючи необґрунтоване ігнорування Збройними Силами Росії законів і принципів війни, не можна виключати, що вони можуть намагатися атакувати цивільні літаки як форму терористичної тактики. Але з цивільною транспортною інфраструктурою вони цього досі не зробили з 2023 року (коли атакували Краматорський та Херсонський вокзали).

Тим не менш, конкретні ризики для цивільних літаків під час заходу на посадку або зльоту залежать від багатьох факторів, включаючи наявність активних систем протиповітряної оборони (які можуть бути встановлені за ініціативою Заходу) і обізнаності про ситуацію на землі, а також техніки зльоту та посадки пілотів. Посилені заходи безпеки мали б першочергове значення, але невизначений військовий ландшафт ускладнює оперативну життєздатність і прийняття рішень.

Графік відновлення роботи аеропортів

Якщо справді буде знайдена політична воля знову відкрити ці аеропорти, терміни можна буде значно пришвидшити. Інфраструктура — злітно-посадкові смуги, термінали та навігаційні системи — зараз існує, але заходи безпеки необхідно посилити. Враховуючи терміновість відновлення авіасполучення, підготовка цих аеропортів до обмежених операцій може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців за умови достатніх гарантій безпеки та оцінки.

Однак навіть починати з обмежених послуг ускладнено економічними реаліями, зокрема тим фактом, що більшість українських чоловіків бойового віку (18-60 років) не можуть покинути країну, зменшуючи коло потенційних мандрівників. Внутрішній туризм, ділові перевезення та гуманітарні рейси можуть послужити першими каталізаторами для відновлення авіасполучення разом із розміщенням іноземних дипломатів та міжнародною допомогою.

Тим не менш, навіть аеропорти Кабула та Багдада залишалися відкритими під час конфліктів у цих країнах.

Економічні вигоди та зменшення тиску на сухопутний кордон

Повторне відкриття аеропортів може мати серйозні наслідки для зменшення тиску на нині засмічені сухопутні кордони України. Ці кордони, розтягнуті напливом біженців і гуманітарними операціями, виграли б від повернення організованих повітряних перевезень. Збільшення повітряного руху може сприяти швидкому переміщенню товарів, персоналу та допомоги, водночас сприяючи більшому відчуттю нормальності, що є важливим для соціальної структури нації.

Навіть обмежене повторне відкриття може зменшити затори на пунктах перетину кордону. Оскільки мандрівники обирають швидші та надійніші повітряні маршрути, це може підвищити ефективність логістики, торгівлі та гуманітарних заходів, сприяючи атмосфері відновлення. Крім того, комерційні авіакомпанії можуть розглянути маршрути польотів, призначені для вантажних операцій, тим самим зміцнюючи економічну стійкість.

Висновок

Повторне відкриття західноукраїнських аеропортів являє собою суміш обіцянок і небезпек. У той час як пошук гарантій безпеки від Росії створює складні дипломатичні виклики і, ймовірно, не відбувся б за відсутності потужного американського тиску, потенційні вигоди від відновлення операцій значно сприяли б поточному відновленню України. Тим не менш, безпека цивільних повітряних перевезень залишається першорядною, і засоби забезпечення цієї безпеки повинні бути ретельно збалансовані з реальністю поточного конфлікту. Завдяки спільним зусиллям на всіх рівнях українське керівництво та його міжнародні партнери повинні впоратися з цими бурхливими водами та відновити відчуття нормального повітряного транспорту в країні, яка прагне до стабільності та зростання.